Колонізація Марсу

Космічна програма Mars One пропонує відправити до 2027 року людей на Марс із наміром його колонізації. Як тільки перші чотири людини покинуть Землю на шляху до Марсу, у них вже не буде можливості повернутися, жодної аварійної кнопки, жодного шансу повернутися додому. Генеральний директор Бас Ленсдорп (Bas Lansdorp) вважає, що це можливо, використовуючи вже наявні сучасні технології, для посадки та підтримання людського життя на Марсі.

Але системи, які можуть дозволити проживання на цій планеті, насправді дуже складні. Ленсдорп ще й сам не впевнений, якими саме будуть ці системи забезпечення. Відсутність готового дослідження привело проект Mars One до численних суперечок: по-перше, науково-дослідницька робота 2014 року від Масачусетського технологічного інституту дійшла висновку, що на даний час така програм нереалістична; по-друге, цілий ряд статтей журналу Matter ставлять під питання доцільність Mars One фінансово, науково та етично. Однак, Ленсдорп обіцяє відправити людей жити на Марсі, але він ще й не знає, яким саме чином будуть робити це. Він хоче, щоб увесь світ йому просто довіряв.Mars One планує відправити чотирьох людей на Марс через 12 років з метою проведення подальших пілотованих польотів та колонізації планети. Його технічний відділ стверджує, що місія можлива при використанні “існуючих, перевірених та доступних технологій”. Ленсдорп повністю впевнений в тих компаніях, які будуть будувати необхідні системи; Mars One не буде сам виготовлять потрібне обладнання.

Ленсдорп, що заснував свою власну енергетичну вітряну компанію у 2008 році, визнає, що він не розуміє наукових деталей програми Mars One. “На високому рівні, так. На детальному рівні, абсолютно не розумію. Я інженер-механік, тож я розуміюся на наукових принципах загалом”, – говорить він.

В даний час корпорація Paragon (Paragon Space Development Corporation) працює над системою життєзабезпечення Mars One. Paragon підготувала звіт про технічні аспекти життя на Марсі, який опублікувала у квітні цього року. Це була перша спроба Mars One науково пояснити концепцію виживання в умовах космічного простору.

Але, на даний момент, проект Mars One робить великі та голосні претензії, але не пропонує відповіді на технічні питання, що й стало однією із причин висновку роботи Масачусетського технологічного інституту (MIT).

“План міссії Mars One, як описано на їхньому веб-сайті та паном Ленсдорпом у ряді випадків, нездійснений”, пишуть Сідні До (Sydney Do) та Ендрю Оуэнс (Andrew Owens), дослідники MIT. Вони стверджують, що технологічне марнославство Mars One є просто не життєдіяльним. “Потрібна буде значна розробка нових технологій, перед тим, як ми зможемо посадити та підтримувати людей на Марсі, що набагато менше, ніж підтримка модульної колонії”, говорять вони.До та Оуэнс знайшли три основні проблеми із планом Mars One: збереження продуктів, вирощування рослин, управління атмосферою та виробництво запчастин.

“Ми не претендуємо на рішення для кожної проблеми”, – говорить Ленсдорп. “Ми просто говоримо, що ми знаємо, що існують рішення для кожної проблеми.”