Пошук інопланетян: частина третя
А що, якщо ми все ж таки не одні у Всесвіті, всупереч парадоксу Фермі? Що, якщо ми, згідно з нашими планами, все ж почуємо їх, побачимо, зв’яжемося з ними, зв’яжуться з нами, до нас прилетять “гості” з далеких світів? Така подія буде рівносильна народженню нової світової релігії — всі інші втратять частину своєї сили. Ми не одні. Нам доведеться жити з цим фактом. Якими будуть наслідки успішного контакту з позаземним життям?
Якщо ви бачили науково-фантастичну класику 1951 року “День, коли Земля зупинилася”, ви пам’ятаєте сцену, коли у Вашингтоні приземляється літаюча тарілка, а із неї виходить інопланетянин Клаату. В руці у нього щось на зразок земної зброї. Після того, як в Клаату стріляє солдат, із тарілки виходить робот, з легкістю розправляється із солдатами та перетворює танк на металобрухт. Поранений Клаату піднімається, щоб показати, що в руці у нього був мініатюрний телескоп, здатний зазирнути в космос далі, ніж земні обсерваторії. За текстом:
“Це був подарунок. Для вашого президента. (Сумно дивиться на зламаний об’єкт). З його допомогою він міг би спостерігати за життям на інших планетах”.
Добре, це всього лише кіно. Парадокс у тому, що сцена могла би бути реальною, якби ми вступили в контакт з інопланетянами, які, скоріш за все, будуть більш розвиненими, ніж ми. Ми боїмося інопланетян, справедливо вважаючи, що вони можуть завоювати нас або повністю знищити та менше віримо, що вони миролюбні та просто хочуть поділитися з нами своїми знаннями.
У 1995 році Стівен Дік із Морської обсерваторії США написав, що відкриття позаземної цивілізації буде мати такий же запаморочливий вплив на науку і наше уявлення про реальність, як відкриття єврпейцями грецької науки у 12-13 століттях або відкриття Коперніка на початку 1500 років, що Сонце, а не Земля знаходиться у центрі нашої Сонячної системи.
Однак, багато вчених вважають, що інопланетянам зверхрозвиненого типу немає жодного сенсу завойовувати нас. Цивілізація такого типу навряд чи захоче провідати чи завоювати нас, як у фільмі “День незалежності”, де така цивілізація розповсюджується по галактиці, наче саранча, захоплюючи планети одну за одною та висмоктуючи із них ресурси. Насправді в космосі безліч мертвих планет із багатющими запасами мінеральних ресурсів і їх можна безперешкодно збирати, не зв’язуючись із впертим місцевим населенням. Відношення цивілізації подібного типу до нас можна було би порівняти із нашим відношенням до мурах та мурашників. Адже ми не будемо схилятися над мурашником та пропонувати його мешканцям намисто та інші дрібнички; швидше ми просто не будемо звертати на них уваги.
“Для мурах головна небезпека не в тому, що люди захочуть зненацька вторгнутися у мурашник або знищити мурашиний рід. Головна небезпека у тому, що мурашник може заважати людям і його просто знесуть. Не забувайте, що якщо говорити про енергоспоживання, то відстань між цивілізацією такого типу та нашою цивілізацією нульового типу набагато більша, ніж між нами та мурахами”, — писав Мічіо Каку у “Фізиці неможливого”.
Будь-який вид розумного життя, з яким нам доведеться зіткнутися або не зіткнутися, можна поділити на три типи:
- Доброзичливий
- Нейтральний
- Шкідливий
Контакт із доброзичливими інопланетянами
Якщо інопланетяни більш розвинені, ніж ми, та якщо вони будуть зацікавлені у допомозі нам, вони відкриють перед нашою цивілізацією безліч можливостей. Вони могли би навчити нас математиці та інших наук, надати рішення для нерозв’язних задач, на зразок голоду, бідності, хвороб і так далі. Хоча, може здатися, що цей варіант скоріше видає бажане за дійсне, він цілком вписується в одне із пояснень парадоксу Фермі. Тобто, якщо розвинуті технологічно інопланетяни існують, тоді де вони, чому до цих пір не колонізували Землю? Одне із пояснень припускає, що якщо в природі всіх розумних істот лежить експоненціальний розвиток, він же в результаті й може знищувати види, наприклад, в ході техногенних катастроф. Зворотнє говорить, що якщо б розумні істоти існували достатньо довго, щоби пережити нас, вони напевне розуміються на стійких екосистемах. Вони навряд чи будуть колонізувати нашу планету заради ресурсів, оскільки це може призвести до вимирання нашого виду. Якби люди були трохи розумніші, вони також звернули би увагу на природу, що гине та задихається. Але такого рівня розвитку ми поки що не досягли, хоча наближаємося до нього. Інопланетяни такого рівня можуть відвідати нас хоча б заради цікавості, але в жодному разі не для знищення. І якщо вони не захочуть облаштовувати тут свої колонії або вижити нас із планети, скоріш за все, їм доведеться допомогти нам.
Існує декілька областей нашого розвитку, які можуть істотно прогресувати в результаті контакту із позаземною цивілізацією:
1. Подорожі на великі відстані. Вважається, що інопланетяни, які відвідають нашу планету, прибудуть казна-звідки, подолавши велику відстань. Найближча потенційно заселена планета знаходиться мінімум за 13 світлових років від нас. Можна вважати, що прибульці будуть використовувати технології, аналогічні до варп-двигуна, який передбачив Мігель Алькуб’єрре та який розробляється в лабораторії НАСА, або що-небудь інше, що лежить за межами людської уяви. В інопланетян також можуть бути антигравітаційні технології, якщо вірити тому, що літаючі тарілки можуть виконувати неможливі фігури вищого пілотажу (поки що пропустимо те, що їх існування не доведено). Звичайно ж, інопланетні гості з радістю поділяться з нами новими технологіями.
2. Вдосконалення нашої біології. Люди поступово починають звикати до ідей трансгуманізму — розробляють екзоскелети та електронні пристрої типу імплантованих мікрочіпів, що покращують зір. Але, якщо розумний позаземний вид існує довше, ніж ми хоча б на декілька тисяч років, то вони цілком могли стати повністю постбіологічними істотами, чиї мізки представляють злиття природнього та штучного інтелекту. Можливо, їм навіть не потрібні тіла — вони живуть у машинах власної розробки (будемо сподіватися, що вони не схожі на “термінатора” Арнольда Шварценеггера — це було би занадто дивно). Про це у 2006 році висловився все той же вчений НАСА Стівен Дік. Ми могли би здійснити якісний перехід до майбутнього за допомогою трансгуманістичних пристроїв інопланетян. Або ж вступити з ними у симбіоз.
3. Зцілення оточуючого середовища. Дуже ймовірно, що інопланетяни з набагато більш розвиненою цивілізацією освоїли планетарне проектування — здатність вносити важливі та спеціальні зміни в оточуюче середовище. Вони могли би допомогти нам залатати дірки у нашій атмосфері та зупинити руйнівний процес зміни клімату.
Найближче до нас розумне життя може бути в тисячах світлових років, однак інопланетяни з формою будови, схожою до нашої, скоріш за все, у свій час пройшли ті ж самі етапи розвитку, що й ми проходимо зараз. І варто припустити, що вони перейшли до низьковуглеводної економіки раніше, ніж їхня біосфера розвалилася на шматки.
Астрономи Адам Франк та Вудраф Саліван вважають, що коли справа доходить до криз 21-го століття — глобального потепління, підкислення океану, шостого масового вимирання — вирішення цих питань цілком може бути в космосі. Скоріш за все, там це вже траплялося й не раз. Можливо, ми не перший розумний вид, який балансує між стабільністю та самознищенням.
4. Вирішення конфліктів. Міжнародні конфлікти вбивають людей набагато менше, ніж у минулому — щороку до 2010 року від війн вмирало приблизно 55 000 людей. Це третина смертей від нещасних випадків у 1980 роках. Але люди все ще хочуть вбивати один одного: за різними оцінками та за даними ООН, у 2011-му році у всьому світі було здійснено 468 000 вбивств. Якщо розумний позаземний вид живе довше, ніж ми, вони, напевне, створили смертельну технологію, у крайньому разі таку ж потужну, як і наші, або збудували “Зірку смерті“, на яку у землян не вистачає грошей. Однак, подальший розвиток цивілізації повинен був би привести до врегулювання конфліктів без застосування насилля. Ми могли би попросити їх поділитися з нами цим методом, або ж примусити нас припинити вбивати подібних до себе істот.
Примітно, що багато теоретиків позаземного життя сходяться в одному: якщо в космосі й існує коаліція розумних інопланетян різних рас, то в цю коаліцію, для гармонічного її існування, приймаються цивілізації, що досягли визначеного рівня технічного розвитку, світорозуміння та головне — які припинили міжусобні війни. Що нам у найближчому майбутньому поки що не світить.
Контакт зі шкідливими інопланетянами
Очевидно, що ми маємо невеликі шанси на те, що розумне життя, з яким нам вдасться зв’язатися, виявиться милим та пухнастим. Багато вчених — і серед них Стівен Хокінг — вважають, що пробувати докричатися до невідомо кого по той бік галактики — це все одно, що виманювати небезпеку на себе. Дійсно, як можна намагатися наївно вважати, що інопланетяни знайдуть спільну мову з таким безкорисним видом, як ми, що не вирішили проблеми війн, хвороб, старіння, вбивства один одного та тварин і тими, хто турбується тільки про власні інтереси та гроші. Егоїзм цілком може бути явищем всесвітніх масштабів. Але припустимо, що нам не пощастило і ми достукалися до огидних та мерзенних зергів, які хочуть стерти наш вид з лиця землі.
Слідуючі варіанти розвитку такі:
1. Інопланетяни намагаються колонізувати або знищити нас, але ми успішно відбиваємося
Цей варіант, мабуть, найпопулярніший. Зі всіх книжок, фільмів, коміксів, у яких зображалася подібна “війна світів”, ми завжди виходили переможцями завдяки своєму розуму або щасливій випадковості. Інопланетяни можуть бути не готові до мікробного життя, яке присутнє всюди на Землі (і невідомо, хто справжній господар Землі — ми чи мікроби), живе з нами у симбіозі та може дати відсіч. В такому випадку ми отримаємо здебільшого моральну перемогу. Хоча, якщо від їх войовничих технологій хто-небудь залишиться, ми цілком можемо отримати з цього користь, якщо розберемо на частини та вивчимо їхню смертельну зброю.
2. Вони уб’ють нас, заразивши позаземним вірусом
Хоча ми частіше думаємо про інопланетян, які навмисне хочуть знищити людство, є шанс, що вони нашкодять нам зовсім випадково, якщо принесуть на нашу планету невідомі хвороби, яким наш імунітет не в змозі протистояти. Аналогічним способом вони можуть розгромити нашу екосистему, якщо привезуть із собою агресивні види різноманітних розмірів, часом й непомітних, або дестабілізують наше суспільство, якщо дадуть нам передові технології, до яких ми просто ще не готові.
3. Інопланетяни такі як ми, тільки ще гірші
Дуже ймовірно, що в якийсь момент еволюції видів вони стають більш моральними та менш егоїстичними. Але якщо таке й буває, то ми про це ще не знаємо. Ймовірно, що егоїзм притаманний всім розумним істотам. Географ Джаред Даймонд вважає, що оптимістичний сценарій контакту з позаземними цивілізаціями малоймовірний:
“Астрономи та інші сподіваються, що інопланетяни, захоплені нашим інтелектом, заведуть із нами світську бесіду. Можливо астрономи й праві і це буде найкращий сценарій. Але буде набагато гірше, якщо інопланетяни поведуть себе так само, як веде будь-який розумний вид, відкриваючи раніше невідому форму життя на Землі, від незнайомої людини до шимпанзе або горили. Що ми робимо? Вірно, як і ми, інопланетяни можуть спробувати вбити нас, заразити, поділити, завоювати, вигнати, поневолити нас, заштовхати в музеї та замаринувати наші черепи для своїх медичних досліджень. На мою думку, ті астрономи, які збираються відправляти радіосигнали прибульцям, вчиняють наївно та небезпечно”.
Деякі астрономи визнають, що інопланетяни можуть бути товариськими, але шанси на те, що нас з’їдять, відправлять у космічний цирк, примусять битися між собою, набагато вищий. Тож чи варто ризикувати?
4. Вони знищать нас випадково
Даний сценарій передбачає, що інопланетяни будуть мати універсалістську етику або певні принципи, які мають внутрішню цінність самі по собі та не залежать від того, корисні вони для окремих видів чи ні (люди, зазвичай, не підпадають до цієї категорії). Ми пов’язуємо універсалізм із вільними мирними істотами, тому що у них просто немає причин робити нам боляче просто через те, що ми “інші”. Тим не менш, небезпека та наміри інопланетян будуть цілком та повністю визначатися їхньою системою цінностей. Можливо ви знайомі з книгою “Автостопом галактикою”, в якій інопланетяни намагалися знищити Землю просто тому, що вона знаходилася на шляху гіперпростірного переходу.
5. Вони знищать нас, тому що будуть думати, що ми жахливі
Незалежно від того, будуть вони вважати, що ми загрожуємо їхньому виду чи ні, позаземний розум із універсалістським мисленням може знищити нас, тому що ми можемо становити небезпеку для інших цивілізацій. Ми схильні наступати на будь-яку цивілізацію, котра менш розвинена технологічно, ніж наша, і ця схильність може призвести до порушення всесвітньої екосистеми.
Поки ми не навчимось вести себе, нам немає що робити в галактичному суспільстві. Кращим варіантом, на мій погляд, буде тихо сидіти та слухати мовчання космосу з надією почути або побачити сліди інших жвавих світів. І, звичайно ж, потрібно вирішити проблеми вдома.
За матеріалами hi-news.ru
