Чому жінки живуть довше, ніж чоловіки?

Одна із перших ідей була на тему того, що чоловіків зводить у могилу робота до сьомого поту. Запрацьовуються зовсім і помирають. У шахтах, в полі, на своїй землі, чоловіки отримують додаткове навантаження на тіла та накопичують травми, які пізніше в житті дають про себе знати. Тим не менш, якби це було саме так, тоді статистика була б відносно рівною, оскільки сидячою роботою зараз займаються як чоловіки, так і жінки. А часто чоловіки навіть менше навантажені, ніж жінки.

Насправді різниця у тривалості життя залишається стабільною навіть під час серйозних змін у суспільстві. Розглянемо Швецію, яка пропонує найнадійніші історичні записи. У 1800 році очікувана тривалість життя складала 33 роки для жінок та 31 рік для чоловіків; сьогодні ж вона складає 83,5 та 79,5 років відповідно. В обох випадках жінки живуть на 5% довше, ніж чоловіки. Як і було сказано в одній із нещодавніх статей: “Ця неймовірно стійка перевага виживання у жінок в порівнянні з чоловіками в юності, в старості та в цілому у житті, спостерігається у кожній країні, кожен рік, якщо є надійні записи народження та смертності. В біології людини немає більш впевненого та показового прикладу”.

Не було також доведено й те, що чоловіки більш недбалі по відношенню до свого тіла. Такі фактори, як куріння, алкоголь та переїдання, лише частково пояснюють, чому розмір гендерного розриву сильно відрізняється від країни до країни. У Росії чоловіки, наприкад, помирають на 13 років раніше жінок, частково через те, що більше курять та п’ють. Але не можна й оминути той факт, що самиці шимпанзе, горил, орангутангів та гібонів також постійно переживають чоловіків у групах — а ви бачили коли-небудь мавп із цигарками чи пивом (крім поодиноких випадків)?

Відповідь, схоже, лежить у нашій еволюції. “Звичайно, соціальні фактори та спосіб життя мають відношення до цього, але, схоже, що є щось більш глибоке, що вкоренилося у нашій біології”, — говорить Том Кірквуд, який вивчає біологічну основу старіння в Університеті Ньюкасла, що у Великобританії.

Є багато потенційних механізмів — починаючи із пучка ДНК, відомих як хромосоми, у межах кожної клітини. Хромосоми йдуть парами, жінки мають дві Х-хромосоми, а чоловіки — Х- та Y-хромосоми.

Ця різниця може слабо змінити спосіб старіння клітин. Маючи дві X-хромосоми, жінки мають у своєму розпорядженні подвійні копії кожного гену, тобто запасні. У чоловіків такого запасу немає. В результаті все більше клітин починають з часом працювати неправильно, піддаючи чоловіків підвищеному ризику захворювань.

Серед інших альтернатив є гіпотеза “жіночого серця, що біжить” — ідея в тому, що серцебиття жінки прискорюється у другій половині менструального циклу, що забезпечує такі переваги, як помірні фізичні навантаження. В результаті цього понижується ризик появи серцево-судинних захворювань у більш пізньому віці. Або ж це може бути просто питання розмірів. У високих людей більше клітин в тілах, що означає підвищену схильність до розвитку шкідливих мутацій; більші тіла також спалюють більше енергії, що можна додати до зношення тканин. Оскільки чоловіки, як правило, вищі від жінок, вони повинні стикатися із більшими довгостроковими вадами.

Можливо, істинна причина заключається в тестостероні, який визначає більшість характеристик чоловіків, від більш глибокого голосу до лисин. Підтвердження цьому можна знайти у неочікуваному місці: в імераторському палаці династії Чосон, що в Кореї. Корейський вчений Хан-Нам Парк нещодавно проаналізував детальні записи про життя палацової сім’ї 19-го століття, включно із інформацією про 81-го євнуха, яєчка яких було видалено до статевого дозрівання. Його аналіз показав, що євнухи жили до 70 років — у порівнянні з 50 роками, які було відведено середньостатистичним чоловікам палацу. В середньому, євнухи у 130 разів частіше святкували століття, ніж звичайні корейці того часу. Навіть королі — найбільш балувані люди палацу — не досягали таких висот.

Хоч і далеко не всі дослідження євнухів показали такі виражені відмінності, в цілому все веде до того, що люди (і тварини) без яєчок живуть довше.

Точні причини невідомі, але Девід Джем із Університетського коледжу Лондону припускає, що вада може проявлятися на кінець статевого дозрівання. Він показує сумні випадки пацієнтів із психічними розладами, що інституціоналізовані у США на початку 20-го століття. Декого примусово кастрували в рамках “лікування”. Як і корейські євнухи, вони також жили довше звичайних однолітків — але тільки якщо їх стерилізували до 15-ти років. Тестостерон може робити наші тіла сильнішими у короткостроковій перспективі, але ці ж самі зміни прокладають шлях для хвороб серця, інфекцій, та раку пізніше в житті. “Наприклад, тестостерон може збільшувати виробництво сімені, але також може й провокувати рак простати, або ж змінювати серцево-судинну функцію з ціллю покращення її продуктивності в юності, що призводить пізніше до гіпертонії та атеросклерозу”, — помічає Джем.

Жінки не тільки уникають ризиків, що пов’язані із тестостероном, — вони також можуть отримати користь із власного “еліксиру молодості”, який допомагає їм впоратися із деяким руйнівним впливом часу. Жіночий естроген є “антиоксидантом”, тобто вимиває отруйні хімічні речовини, які можуть створювати стрес для клітин. В експериментах над тваринами, самиці із браком естрогену жили не так довго, як ті, у кого естроген був у нормальній кількості — прямо протилежно долі чоловіків-євнухів. “Якщо видалити яєчка гризунів, клітини не будуть справлятися із молекулярною вадою”, — говорить Кірквуд.

Кірквуд та Джем обидва вважають, що це свого роду еволюційний компроміс, який забезпечує чоловіків та жінок кращими шансами на передачу їхніх генів. Під час спарювання, жінки, скоріш за все, відправляться до альфа-самців через ваблення їхнього тестостерону. Але, коли тільки народяться діти, тоді чоловіки вже не потрібні. “Добробут потомства тісно пов’язаний із добробутом материнського тіла. Дітям буде краще, якщо у нормі буде тіло матері, а не батька”.

Для сучасних чоловіків це, звичайно ж, слабка розрада. Втім, вчені визнають, що пошуки кінцевої відповіді поки що продовжуються. Можливо, різниця у часі, який відведено на життя чоловікам та жінкам може бути пояснена відмінностями гормональних та інших факторів. Є надія, що у кінцевому підсумку вирішення цієї загадки допоможе всім нам жити трохи довше.

Джерело: hi-news.ru