Перші зображення Плутону

Після завершення свого історичного обльоту Плутону, New Horizons передає на Землю перші зображення з високою роздільною здатністю. А через занадто низьку пропускну властивість каналу, яку безпілотний апарат може підтримувати на відстані 4,77 млрд. км від Землі, зображення передаються разом із більш терміновою телеметрією. Але, навіть від того, що вже отримано, вчені НАСА просто в захваті.

Одним із цих нових знімків є зображення екваторіальної області Плутону біля серцевидної рівнини. Фото було знято за півтори години до обльоту на відстані 77000 км та має достатню роздільну здатність, щоб побачити рельєфні об’єкти менш, ніж у кілометр в діаметрі.

Рельєф планети включає в себе гірський хребет, що піднімається до 3500 метрів над поверхнею, але вчені проекту New Horizon стверджують, що гори не складаються із граніту чи базальту, як на Землі, а містять лід, який і складає основу замороженої планети. У НАСА говорять, що хоч більша частина поверхні Плутону складається із азоту та замороженого метану, вони все одно не достатньо сильні, щоб підтримувати вагу гір, але лід знаходиться при сотні градусів нижче точки замерзання.

НАСА вважають таким захоплюючим не те, що гори існують, а те, що вони дуже молоді. Космічне агенство стверджує, що відсутність кратерів від метеоритів на поверхні вказує на те, що цим горам приблизно 100 млн років, що робить їх наймолодшими гірськими системами в Сонячній системі. Це означає, що Плутон міг бути геологічно активним.

Ще одним відкриттям були отримані від New Horizons спектрографічі карті Плутону, котрі вимірюють кількість замороженого метану на його поверхні. Вчені очікували знайти його там у великій кількості, але на Плутоні метан розподіляється не рівномірно, та має різні структури. НАСА порівнюють це явище зі снігом на Землі, який здається пухнастим, коли випадає, але після осідання стає щільним.

“Також ми дізналися, що на північному полюсі метановий лід розчиняється у густий та прозорий кусок льоду азоту в результаті сильного поглинання інфрачервоного світла,” говорить дослідник New Horizons Уіл Гранді із обсерваторії Лоуела, Флагстаф, Арізона.

Додатково до планети New Horizons також зробив детальні дослідження найбільшого супутника Плутону – Харону та чотирьох менших: Нікс, Гідра, Стікс та Керберос.

“У місії було 9 років, щоб збудувати очікування про те, що ми побачили би під час найближчого підходу до Плутону та Харону”, сказав Джон Грансфельд, перший помічник керівника Наукового Управління Місії НАСА у Вашингтоні. “Сьогодні ми отримуємо першу вибірку наукового скарбу, зібраного протягом тих критичних моментів і я можу сказати Вам, що це істотно перевищує ті великі очікування”.

НАСА опублікувало унікальне відео прольоту New Horizons над поверхнею Плутону. Ролик змонтовано із фотознімків, зроблених на відстані 77 тис. км від планети.

На відео показується проліт над районом гори Норгей, названої так на честь одного із двох мандрівників, які вперше досягли Евересту, а також плато Супутник, що отримало назву на честь першого штучного супутника Землі.