Невирішені питання проекту Hyperloop
Менш, ніж через два роки із моменту першого анонсу проект Hyperloop Ілона Маска, здається, зробив великий кров вперед. Дві незалежні компанії запустили свої проекти із будівництва високошвидкісних транспортних систем, натхнених відкритими ідеями самого Маска. На днях компанія SpaceX розказала про те, що веде будівництво тестового полігону, який стане місцем проведення випробувальних заїздів високошвидкісних капсул та вибору кращого аеродинамічного дизайну транспортного засобу для подібної системи.
Новини хороші. Реальний прогрес і справді не може на радувати. І вже саме по собі будівництво експериментального майданчика Hyperloop протяжністю близько 8 кілометрів обіцяє серйозні випробування, з якими доведеться зіткнутися та впоратися інженерам. І це якщо ще не говорити про кінцевий вибір найбільш підходячих із боку аеродинаміки вагонеток (чи пасажирських капсул, кому як зручніше). Але за цими, здавалося б, серйозними проблемами ховаються ще більш серйозні перешкоди, що вимагають високотехнологічних рішень. Якщо враховувати такі аспекти, як швидкість та наскільки швидко Hyperloop зможе розганятися, а також, наскільки безпечним він буде на таких швидкостях, то питання дизайну капсул зразу ж відходить на другий план. І навіть будівництво 8-кілометрового тестового полігону не зможе вирішити ці питання. Якщо дивитися на речі із цього боку, то прогрес у розвитку проекту зразу ж стає менш помітним.
Найважливіші проблеми, які потрібно буде вирішити, — це швидкість та масштаб. Концепт Hyperloop розробляється і представляється в якості більш швидкого та більш дешевого засобу пересування, в порівнянні з іншими транспортними альтернативами, такими як автомобілі та поїзди. Однак, навіть незначні зміни у його основах, планах та графіках можуть істотно повернути проект від прибутковості та ефективності до збитковості.
Неважко уявити собі й опасіння з приводу безпеки, що будуть обмежувати швидкість Hyperloop всього на якісь долі від його теоретичної максимальної швидкості, а також можливі складнощі, які примусять ставити станції далеко за межами міських центрів. Хіба проект залишиться привабливим, якщо замість обіцяних 30 хвилин вам знадобиться 3 години, щоб дістатися від одного місця в інше? А що, якщо кінцева вартість проекту буде оцінена у 60 мільярдів доларів замість обіцяних шести? Після кількох таких “спірних питань” розвиток та реалізація подібних технологій взагалі виявиться нерентабельною та безперспективною. Саме ці питання є ключовими при визначенні “профпридатності” Hyperloop. І поки увага інженерів зайнята дрібномасштабним будівництвом, невідомо, коли можна буде отримати відповіді на всі ці запитання.
Останні зрушення компаныъ SpaceX також поки що ніяк не вирішують даних проблем. Протяжність тестового тунелю буде складати всього 8 кілометрів. На такій дистанції розігнатися до 1120 кілометрів на годину (приблизно таку швидкість обіцяє Hyperloop) не вийде. Тестовий полігон Hyperloop Test Technologies, який, за обіцянками, відкриється у наступному році, зіткнувся з тією ж проблемою. Обмеження швидкості тут буде складати 320 км/г. За таких обмежень жодним чином не вийде перевірити та вирішити проблеми безпеки, що будуть зв’язані з рухом капсул на майже понадзвукових швидкостях. У результаті вийде щось середнє між маглевом (поїзд на магнітній подушці) та звичайним поїздом. Це зовсім не означає, що при використанні такого тестового полігону не можна буде вирішити важливі питання, просто основне питання у проекті Hyperloop — чи буде він достатньо швидким та економічно вигідним для заміни літаків та рейкового транспорту відповідних масштабів — скоріш за все, виявиться не вирішеним.
Також неясним залишається питання того, яким бачить Hyperloop сам Ілон Маск. Якщо поглянути правді в очі, то коли ми говоримо про Hyperloop, ми говоримо поки лише про ідею, концепт уявлення того, чи може бути ця фантастична штука. Легка капсула, призначена для пересування на повітряній подушці всередині закритої намагніченої труби. Це і є Hyperloop. Досі залишається незрозумілим, як будуть вирішуватися численні технічні складності, пов’язані із використанням необхідних для будівництва Hyperloop технологій, з якими рано чи пізно доведеться зіткнутися. Зараз ми можемо лише припускати, наскільки швидко він зможе пересуватися та скільки потужності при цьому потребуватиме. Але це всього лише здогадки і поки що дійсно важко говорити про те, як ці питання будуть переноситися із креслень інженерів у реальний світ.
Якщо Hyperloop буде рухатися по прямому шляху, то його швидкість, ймовірно за все, буде визначатися аеродинамічними особливостями капсул, а не потужністю їх прискорення. Залишається також відкритим питання обслуговування Hyperloop. Які саме елементи можуть вийти з ладу і як часто це буде відбуватися? Оснащення інфраструктури Hyperloop різними системами безпеки, особливо інтеграція систем сейсмостійкості, також підніме планку вартості проекту.
Як би там не було, прогрес у проекті вже видно. І це дивовижно, особливо, якщо врахувати усю незвичайність його реалізації. Практично зразу Маск заявив, що проект буде відкритим, що сам він поки що не збирається нічого будувати і що будь-яка компанія, що має потрібні можливості, може спробувати свої сили. Таких компаній знайшлося зразу дві, не враховуючи SpaceX, яка нещодавно також заявила про своє бажання взяти учать. Зараз всі вони змагаються між собою у будівництві повнорозмірних капсул для перевезення пасажирів всередині системи Hyperloop.
За матеріалами hi-news.ru
